Податок на прибуток підприємств в Україні: правила, ставки та останні реформи

Система корпоративного оподаткування в Україні

Система корпоративного оподаткування в Україні є своєрідним поєднанням загальноприйнятих міжнародних принципів та місцевих українських особливостей. Основна форма податку — це податок на прибуток підприємств (CIT), який застосовується як до резидентів України, так і до нерезидентів, що здійснюють діяльність на території країни через постійне представництво (Permanent Establishment, PE).

Найпоширеніші організаційно-правові форми бізнесу, як-от ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю) та АТ (акціонерне товариство), підпадають під ті ж правила, що викладені в Податковому кодексі України. Саме цей документ є основним регулятором податкової системи та визначає, як саме має здійснюватися оподаткування бізнесу.

Навіть попри те, що багато положень нагадують західні системи оподаткування, в українському законодавстві є чимало локальних нюансів і обмежень, на які обов’язково слід звертати увагу.

Податкові органи

Основним органом, що відповідає за адміністрування податків в Україні, є Державна податкова служба України (ДПС). Вона контролює дотримання податкового законодавства, веде перевірки та забезпечує правильність звітності як українських, так і іноземних компаній.

ДПС співпрацює з іншими державними установами:

• Пенсійним фондом України
• Митною службою
• Органами місцевого самоврядування

Незважаючи на спроби зробити систему більш прозорою та цифровою, обсяг паперової роботи залишається значним. Юридичні особи повинні бути дуже уважними до ведення бухгалтерії та документів, щоб уникнути санкцій.

Ставка корпоративного податку в Україні: актуальні показники

Станом на 2025 рік, базова ставка податку на прибуток підприємств становить 18%. Вона застосовується до більшості видів оподатковуваного доходу.

У випадку виплат дивідендів, роялті чи відсотків нерезидентам застосовується податок на репатріацію (WHT) у розмірі 15%, якщо інше не передбачено Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування.

Які податки сплачують компанії в Україні?

Податок на прибуток підприємств

Це ключовий податок для юридичних осіб. Він обчислюється на основі прибутку — тобто доходу за вирахуванням дозволених витрат. Детальне визначення прибутку та допустимих витрат надається в Податковому кодексі України.

Стандартна ставка — 18%, але якщо компанія працює за спрощеною системою оподаткування, ставка становить 5% від доходу, незалежно від витрат.

ПДВ (податок на додану вартість)

Базова ставка ПДВ — 20%, знижена ставка 7% діє для певних медичних препаратів та товарів. Обов’язкова реєстрація платником ПДВ відбувається при перевищенні UAH 1 млн доходу протягом 12 місяців, але тільки для компаній на загальній системі. Для "спрощенців" — реєстрація добровільна.

Податок на нерухомість

Юридичні особи, що володіють нерухомістю, зобов’язані сплачувати щорічний податок. Його розмір визначається органами місцевої влади, але не може перевищувати 1,5% мінімальної зарплати за 1 м². Станом на 01.01.2024 мінімальна зарплата становить UAH 8,000, отже максимальний податок — UAH 120 за м².

Земельний податок

Цей податок стягується з власників або користувачів земельних ділянок. Ставка залежить від:

• Нормативної грошової оцінки землі
• Категорії земель

Максимальна ставка — 1% від нормативної оцінки. За певних умов юридичні особи можуть сплачувати єдиний податок, який замінює як податок на прибуток, так і земельний.

Екологічні податки

Компанії, які забруднюють довкілля, зобов’язані сплачувати екологічний податок. Він застосовується до:

• Викидів в атмосферу
• Скидів у водойми
• Зберігання відходів
• Радіоактивних відходів

Ставки залежать від типу та обсягу забруднення.

Митні збори

Митне регулювання ґрунтується на класифікації товарів за кодами УКТ ЗЕД, країні походження та чинних торговельних угодах. Більшість тарифів гармонізовані з правилами СОТ та Угодою про асоціацію з ЄС.

Однак митні процедури вимагають уважної підготовки документів. Помилки можуть призвести до штрафів або затримки поставок.

Транскордонні платежі

Платежі іноземним компаніям (дивіденди, роялті, відсотки, послуги) зазвичай оподатковуються податком на репатріацію. Також в Україні діють правила тонкої капіталізації, які обмежують розмір відсотків, що можна віднести на витрати.

Спеціальний податковий режим для IT-сфери

Ініціатива Дія.City створила сприятливі умови для IT-компаній:

• Альтернатива податку на прибуток — 9% на виведений капітал
• Ставка ПДФО — 5% для контракторів
• Відсутність військового збору
• Знижене ЄСВ

Щоб долучитися до Дія.City, компанія має відповідати вимогам за структурою, видом діяльності та чисельністю.

Чудово, дякую за уточнення. Ось адаптована українська версія фінальних розділів статті — без дослівного перекладу, але з точною передачею змісту і в стилі, який відповідає українській юридичній аудиторії:

Як розраховується та сплачується податок на прибуток в Україні

Податок на прибуток підприємств в Україні базується на фінансовому результаті компанії, сформованому за даними бухгалтерського обліку, з подальшим коригуванням відповідно до вимог Податкового кодексу.

До найважливіших коригувань входять:

• амортизація основних засобів (враховується за податковими правилами, а не лише за бухобліком);
• резерви та забезпечення (не всі дозволені бухгалтерією витрати визнаються в податковому обліку);
• безнадійна заборгованість (можна враховувати лише за чітко визначених умов);
• неподаткові витрати — наприклад, штрафи, пені, витрати без підтверджувальних документів.

Курсові різниці також підлягають оподаткуванню. Якщо компанія має боргові зобов’язання перед пов’язаними нерезидентами, діють правила тонкої капіталізації — відсотки за такими позиками можуть частково не враховуватись у витратах, якщо перевищено граничне співвідношення боргу до капіталу.

• Резиденти України сплачують податок на прибуток із всього світового доходу.
• Нерезиденти — лише з доходів, отриманих з джерел в Україні.

Податкові пільги та стимули в Україні

Україна активно застосовує податкові інструменти для залучення інвестицій та підтримки розвитку окремих галузей.

До них належать:

• прискорена амортизація основних засобів (для швидшого врахування вартості у витратах);
• звільнення від імпортних мит на нове обладнання для виробництва;
• податкові канікули для підприємств в індустріальних парках;
• пільгове оподаткування зарплати в рамках Дія.City (низький ЄСВ і ПДФО);
• єдиний податок для малого бізнесу — фіксована ставка на оборот замість складного податку на прибуток.

Ці пільги є інструментом не лише для податкової оптимізації, а й для довгострокового стратегічного планування.

Нещодавні податкові реформи

У 2023–2024 роках в Україні були прийняті ключові зміни, які свідчать про поступове наближення до стандартів ЄС та ОЕСР:

• посилення правил трансфертного ціноутворення для міжнародних угод між пов’язаними особами;
• розширення обов’язків постійних представництв нерезидентів у частині звітності та податкових зобов’язань;
• впровадження антикапіталізаційних правил щодо міжфірмових кредитів;
• зобов’язання щодо розкриття кінцевих бенефіціарних власників (UBO);
• участь у ініціативах ОЕСР (BEPS), спрямованих на запобігання виведенню прибутку в офшори;
• оподаткування цифрових послуг, що вплинуло на іноземні IT-компанії, які надають онлайн-сервіси в Україні.

Висновок

Система корпоративного оподаткування в Україні — складна, але поступово модернізується. Вона вже інтегрує європейські підходи до оподаткування, але все ще зберігає багато національних особливостей, що можуть стати викликом для іноземних та українських компаній.

Якщо ви плануєте:

• відкрити ТОВ, керувати АТ або зайти на ринок через постійне представництво;
• працювати з транснаціональними партнерами;
• оптимізувати структуру групи компаній або скористатися податковими пільгами,

залучення корпоративного юриста або податкового консультанта — не розкіш, а необхідність. Це дозволить вам не лише уникнути штрафів, а й ефективно планувати податкове навантаження та захистити інтереси бізнесу в довгостроковій перспективі.